Цей день в історіі...6 січня.
6 січня 1938 року народився Василь Семенович Стус — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник.
Народився в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області. Стус один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.
Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990р.), Герой України (2005р.).
За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури Василь Стус зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а сам він був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.
Помер в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року, можливо, від переохолодження. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв'язень, Василь Овсієнко поруч із цією версією висував припущення про загибель від удару карцерними нарами, цілком імовірно, зумисне підлаштовану наглядачами.
В будь-якому разі смерть Василя Стуса слід розглядати як вбивство, скоєне радянською тоталітарною системою: воно полягало у багаторічних переслідуваннях поета, зокрема й фізичних, що врешті-решт призвели до його передчасної смерті. Смерть поета приховувалась радянською владою від його друзів-дисидентів до середини жовтня. Дружина — Валентина Попелюх — одержала повідомлення про смерть чоловіка вранці п'ятого вересня. Всупереч її проханню, поховання відбулось без присутності рідних. Права на перепоховання адміністрація не надавала до завершення терміну ув'язнення. Особисті речі Стуса також здебільшого не повернулись до його родини.
Похований на табірному цвинтарі у с. Борисово Чусовського району Пермської області.
Перепохований 1989 року в Києві на Байковому кладовищі.
Ім'я Стуса увійшло в нашу історію як важливий чинник національного пробудження і самосвідомості, стало символом духовної незламності і свободи.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі…
Конец ХIХ- начало ХХ века были охарактеризованы интенсивной застройкой города. Одной из самых старых построек можно считать пожарное депо, с ...
Минув рік, як трагічно загинув в зоні АТО старший лейтенант податкової міліції ДПІ у м.Херсоні Дмитро Жарук. Він захищав економічні інтереси ...
По утрам на входе в горсовет можно увидеть немолодую женщину. Одинокий и больной человек в канун холодов осталася без крыши над головой. Депутат ...
Закончилась же арбузная эпопея весьма печально. В этом году херсонские аграрии вынуждены были пересеивать бахчевые – начало лета было дождливым. ...