Виставка православних ікон у херсонському музеї
В експозиції представлені твори іконопису кінця XVII — початку XXст. із зібрання Херсонського обласного художнього музею ім. О.О. Шовкуненка.
Мистецтво іконопису має свої особливості. Воно набуло найбільшого розповсюдження у Православ’ї.
В експозиції представлені різноманітні ізводи із зображенням найбільш шанованих у Православ’ї образів: Іісуса Христа, Діви Марії, євангелістів і апостолів («Спас у Силах». XVII ст., «Богоматір Феодоровська». XIX ст., «Богоматір Одигітрія». Поч. XXст., «Іоанн Богослов у мовчанні». Поч. XIX ст., «Миколай Чудотворець». XIX ст. та інші).Широкого розповсюдження на Русі набули так звані «житійні ікони», де зазвичай, в середині композиції зображувався святий, а на полях, у прямокутних клеймах, події, які ілюструють його життя («Святий Миколай Чудотворець з житієм» у срібному окладі XIXст., «Св. Великомучениця Варвара з житієм». Перш. пол. XIX ст.).
«Пророк», «Апостол Пилип», «Євангеліст Лука» є прикладами ікон «північного письма» XVIIст. Приземкуваті, міцні фігури святих втілюють у собі народні смаки та уявлення.
Кілька ікон експозиції дають уявлення про українську ікону, для якої, у свій час, характерним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Не зраджуючи духовним ідеалам, українські ікони демонструють своєрідне живописне трактування образів, ліричну та поетичну інтерпретацію релігійних сюжетів (Чудо Св. Георгія про змія з Апостолами Петром і Павлом». XIX ст., «Причастя. Христос-Виноградар» XIXст., Богоматір «Вгамуй мої печалі» XIXст., «Апостол Андрій Першозваний». XIX ст., «Коронування Діви Марії». XIXст.).
Особливу увагу привертає ікона «Христос і самарянка» (поч. XIX ст.).
Цей твір, виконаний невідомим українським майстром в академічному стилі, є подарунком музею відомого колекціонера і мецената Е.Фальц-Фейна (князівство Ліхтенштейн).
Доповненням експозиції є оклади, виконані з дорогоцінних металів.
