Українізація в Херсоні на карантині?
Галина Пагутяк, українська письменниця, лауреат Шевченківської премії з літератури,
У Херсоні, який хвалять за патріотизм, усі від старого до малого розмовляють російською. Як зрештою, всюди – на півдні і сході України. Так давно розмовляють, що вже й не можуть пригадати жодного слова державною мовою.
Крамниці «Арбат», «Доярушка» і Дід Мороз з усмішкою педофіла закликає молодь з безлічі білбордів «Хочешь на ручки?». Тим часом у палаці культури «Ювілейний» вперше проводиться «Книжковий Миколай». Людей обмаль. Студентів немає зовсім. Карантин. Але карантин не завадив виступам дитячих колективів, де вже гібридна програма з переважанням Діда Мороза, символом смерті, який роздає свої дарунки. У ніч на Миколая загинуло п’ять українських воїнів на Донбасі. Скільки їх ще має загинути, щоб мешканці міст Півдня і Сходу зуміли пов’язати патріотизм з українською мовною ідентичністю? Усюди реклами Опозиційного блоку, який переможе на виборах, бо «що нам дала незалежна Україна». Тому не дивно, що число куфайників зростає через те, що влада погана. І на Заході також. Є гроші – є патріотизм, нема грошей – «Путін, прийди».
Мені навіть страшно уявити, що діється з садках і школах Херсона. За весь час перебування не чула, щоб бодай одна дитина розмовляла українською мовою. Навіть діти викладачів української мови та літератури. Величезний вплив учителів-сепаратистів на учнівську молодь – це не байдужість, невігластво чи лінощі, а свідома підготовка грунту для наступної спроби окупації шляхом виборів прокремлівської влади. Це може трапитись дуже скоро. Наразі мешканці Херсона – це продукт совково-російської ідеології, анклав серед українських сіл та козацьких могил у степах. Тих, що не затопили Каховським морем.
Мешканці Херсона, Одеси, Севастополя досі вважають, що Суворов, Потьомкін, Єкатеріна – це іхня історія і їхні герої. Схід вважає початком своєї історії Велікую Отечественную (дєди воєвали). Ніяких тобі скіфів, козаків – генетична пам’ять відсутня. Я спостерігала, як дивились і не бачили, слухали і не чули блискучі виступи українських виконавців. Порожні очі і мертве серце. Там уже нема і підсвідомості. От скоро приїде 95-квартал і буде повний аншлаг. А у нас карантин від грипу вчасно збігся з карантином від бандерівської зарази. Жодних оголошень в місті. Але організатори тішаться, бо львів’яни врятували ситуацію, як недавно в Запоріжжі і Краматорську.
Інші видавництва воліють тусуватися в Києві на престижних книжкових ярмарках. Якось несолідно їхати в Херсон, некомерційно.
Розповідають про велику популярність курсів української мови. Люди добрі, ви ж усі вивчали державну мову у школі…
Українізацію, каже професор-мовознавець Микола Зубков, можна провести за один день. Та ви що??! Путін нападе.
У коментарях до блогу української письменниці на сайті ZIK з’явилися й інші жіночі думки. Насолоджуємося.
Кузовова Наталя · доцент кафедри у ХДУ. Херсон.
До письменниці прийшли на зустріч російськомовні шанувальники, самi(!), без примусу(!). Скільки ж треба мати пихи та марнославства, щоб так плюнути в душу й поза очі провести мовну сегрегацію. А приїде ще раз - і знову прийдуть, бо паблiків не читають. Зайвий раз переконуюсь, що твори - то одне, і пишучі про добро та милосердя, автор може не мати у серці ні того, ні іншого
Іванна Шелюх, блогер з Львівської області.
Дозвольте і мені, панове, річ держать! Була я в Херсоні 2 дні. Зустріла чимало херсонців стареньких, молоденьких і зовсім маленьких! Спілкувалася з ними українською, вони чуючи це, переходили теж на рідну нам всім мову! Вони дуже раділи тому, що ми до них приїхали, подолавши некоротку путь! Ми багато розмовляли, вони купували в нас чимало українських книг, не жалкуючи грошей! Вони всі йдуть в правильному керунку і діток своїх ведуть за собою! Вони цінують і приймають все українське: слово, пісню, вишиванку, коляду і ЗЕМЛЮ!!! За ці два дні я отримала від них своєрідний урок любові до України, урок НЕЗАБУТНІЙ, справжній, щирий! Херсон - це УКРАЇНА!!!
