Херсонщина втратила славетного земляка Августа Вірлича
Сьогодні вранці перестало битися серце видатного херсонця Августа Вірлича.
Про це повідомила на своїй сторінці у фейсбук громадська авктивістка і учасник конкурсу на посаду директора бібліоткеи Гончара пані Євгенія Вірлич:
Сьогодні вранці пішов з життя мій дідусь Август Вірлич. Це не просто світла і рідна людина - то само собою: це іще й видатна постать для нашого міста.
Почесний громадянин Херсона, краєзнавець, правозахисник, громадський діяч, журналіст. Я можу іще довго перераховувати усі його звання і регалії, але менше з тим: про нього і без того багато знають у Херсоні та поза межами міста. На 87-му році життя його серце після важкої тривалої хвороби перестало битись.
Наразі узгоджуємо дату і місце прощання, про що я додатково усім повідомлю у Фейсбуці та розсилкою. Думаю, охочих попрощатись із дідусем буде чимало: дуже багато людей його знали, любили, цінували, багато чому вчились.
Нагадаємо, народився Август Ернестович 21 листопада 1931 року в с. Царичанка, нині Дніпропетровської області. З 1254 р. його життя повязанге із Херсонщиною, де у 1958 р. він закінчив філологічний факультет Херсонського педагогічного інституту.
За його плечима - випробування у вигляді німецьких таборів ( 09.1943-05.1945 — в'язень німецько-фашистських концтаборів у Сілезії) та репресій у радянському союзі ( з 11.1945-05.1954 він перебував у м. Соль-Ілецьк Оренбурзької області ). Реабілітований був лише у 1992р.
З 1958 р. він повязаний із історичною та музейною справою, працював у Новій Каховці, у Нікополі, у Херсонському краєзнавчому музеї тощо. Це відбилося на створенні ряду книг, таких як "Легендарна тачанка"(1988), "Ще як були ми козаками"(1996), "Странный Потемкин"(1992-2005), Реабілітовані історією : Херсонська область / ред. кол. Бабич А.О. , Карпова А.В., Вірлич А.Е., Херсон – АсканияНова : маршрутный путеводитель тощо
тощо.
У 2003 р. Єврейською радою України, Фондом „Пам'ять жертв фашизму в Україні" йому присвоєно звання "Праведник України".
А відповідно до Указу Президента України у 2005 р. йому було призначено довічну державну іменну стипендію, як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність. І лише у 2016 році його визнала Херсонища, яка стала рідною - він отримав звання Почесний громадянин міста Херсона.
Вічна пам'ять великій людині.
фото - krai.lib.kherson.ua
