У кожну херсонську рибину Держрибагентство вставить чип
З початку весняно-літнього періоду водокористувачі вже встановили понад 7 тисяч штучних нерестовищ на акваторіях Каховського водосховища та пониззі Дніпра, повідомляє прес-служба Херсонрибоохрани.
Вперше за чотири роки держава взялась за селекцію і зариблення річок. Держрибагенство вже розпочало пошук риборозвідних підприємств. У кожну рибу вживлюватимуть персональний чип, що у людському вимірі як прізвище, ім'я і по-батькові. Вводять його у спинний м'яз. За словами фахівців, це не шкодить мешканцям водоймищ. За допомогою чипу можна ідентифікувати рибу та відстежувати, як вона розвивається. Контроль – запорука того, що мальки народяться здоровими. А отже вкладені гроші не підуть за течією.
Щоб відновити популяцію, в наші водойми щороку треба запускати по 100 мільйонів рибинок.
"Якщо ми один рік не зариблюємо водойму, то ми втрачаємо повернення промислового потомства на 13%. Множимо це на 4 – це майже 40% риби", – зауважила керівниця прес-служби Держрибагентства Діана Кладова.
Через недофінансування риби в прісноводних водоймах поменшало на половину. Рятувати ситуацію взялася держава.
Вперше за чотири роки на зариблення з держбюжету виділили 40 мільйонів гривень. Мальків купуватимуть у приватних підприємців. Однак, ті співпрацюють неохоче. За одну рибу держава платить одну гривню. Ринкова ціна у кілька разів вища.
"Якщо ціна буде такою мізерною, то ніякий товаровиробник продавати свою продукцію не буде. Це економічно не вигідно", – сказав директор риборозвідного підприємства Леонід Гейко.
У Держрибагенстві запевняють, що цінову політику спробують переглянути. Можливо, платимуть три гривні за рибину. За процесом селекційного відбору слідкують і науковці. За їхніми словами, мільйонних витрат на відновлення біоресурсів можна було б уникнути, якби екологи ситуацію контролювали по-справжньому, а не лише на папері.
"Щоб відбулося нормальне відтворення в річках і водосховищах, необхідно прибрати два основні фактори – це браконьєрство і неконтрольовані скиди води. Тоді й не буде необхідності викидати мільйони на зариблення в таких сховищах", – вважає науковець Білоцерківського НАУ Олександр Олежко.
Щоб закуплені мальки дійсно потрапили у водойму, а не зникли по дорозі, Держрибагенство впроваджує нову систему контролю. За два тижні до випуску у воду буде публічно оголошувати про місце і час зариблення. Кожен охочий зможе прийти і самостійно проконтролювати, куди ж пішли державні гроші.
Фото: 24 канал
