Херсонське ЗНО - з обшуками чи без?
Використання металодетекторів для виявлення заборонених під час ЗНО технічних засобів чи пристроїв затверджено наказом Міністерства освіти України ще у 2012 році. Правозахисники занепокоєні, якщо ці методи будуть вживатися. У ситуації розбиралися журналісти Вгору.
Директор "Українського центру оцінювання якості освіти" Вадим Карандій наголошує, що ці "жорстокі, антипедагогічні" заходи були впроваджені після того, як виявилось, що "гуманні" дії є неефективними.
"Такі впровадження свого часу дуже активно обговорювалися, але іншого способу дій не залишали самі випускники. У 2011, 2012 роках абітурієнти об’єднувалися в групи у соціальних мережах (передусім ВК). У групах існувала спеціалізація – фотографи, зв’язкові, умки-розв'язувальники. Це було масове явище, що загрожувало оцінюванню як такому. Боротьба з ним "гуманними" діями була неефективна. Залишався один спосіб – тотальний контроль гаджетів. Металодетектор та правоохоронець виявилися найбільш дієвими заходами", – написав Карандій у коментарях на Фейсбуці.
Він зауважує, що металодетектор не є обов'язковою процедурою в ЗНО, використовується лише в певні дні проведення тестування для нагадування про доброчесність та демонстрації наслідків нехтування нею.
"Але минулого року під час української мови його не використовували, як наслідок зафіксовано лише 28 випадків порушень з боку абітурієнтів. Цього року виявлено 241 випадок порушення", – наголошує Карандій.
Також координаторка освітніх програм Центру громадянської просвіти "Альменда" Валентина Потапова вважає, що використання гаджетів для допомоги у здачі ЗНО є великою шкодою для сумлінних школярів. Вона сама отримувала дзвінки від своїх учнів із ЗНО, які просили терміново відповісти на питання. За її словами, у телефон можна закачати підручники і т. д.
"Школярі не виконують прохання не проходити з телефонами або хтось виконує, хтось ні. Далі під час ЗНО ті, хто з телефоном, виявляється в більш вигідному становищі, ніж той, хто "слухняний". Відповідно з вищими балами, і більшими шансами потрапити на бюджетне місце. Це проблема, яка повинна вирішуватися законними методами, а не протизаконними", – пише Потапова у коментарях до посту Марії Ясеновської.
Але незалежний експерт з прав дитини, правозахисниця Світлана Тарабанова переконана, що такі обшуки є грубим порушенням прав дитини, зокрема, права на свободу і недоторканість.
"У нашій країні, на жаль, наслідки тоталітарного виховання призводять до нерозуміння, де держава має право втрутитися, а де – ні. Факт обшуку дітей з метою вилучення "шпаргалок" є грубим порушенням, бо це не злочин, і навіть якщо дитина скоїла тяжке правопорушення, поліція має певні процедури, щоб оглянути чи затримати дитину, тут діє право особистої недоторканності", – говорить Тарабанова у коментарі для Центру інформації про права людини.
Експертка наголошує, що сам факт так званих оглядів, які підміняють поняття прав, вводить людей в оману. На думку Тарабанової, аналогічна підміна понять відбулася, коли правоохоронці спочатку спричинили паніку через групи смерті типу "синього кита", а потім використали це для цензурування соцмереж.
За словами Світлани Тарабанової, Україна позиціонує себе як правова держава, тобто бере обов’язок на себе дотримання прав людини. А права дитини є складовою прав людини.
"Щоб діти перестали керуватися принципами "списати", потрібно будувати систему освіти на принципах прав людини, а не вводити поліцейські методи, які порушують свободу і недоторканість. Яке покоління ми виростимо, якщо воно знову буде рости під постійними доглядами "турботливої" країни", – наголошує експертка.
Водночас Уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська звертає увагу на те, що, відповідно до статті 16 Конвенції про права дитини, жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя або незаконного посягання на її честь і гідність.
"Статтею 10 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності", – наголошує Лутковська.
Такі зауваження омбудсмана з приводу згаданого вище відео обшуків у школах оприлюднила прес-служба Уповноваженого.
Уповноважений вважає ці обшуки некоректними. З метою недопущення подібних випадків порушень прав дітей під час складання ЗНО Лутковська невідкладно звернулась до міністра освіти і науки України та голови Національної поліції України.
Інша правозахисниця, координаторка проектів Центру інформації про права людини Людмила Янкіна вважає, що обшук учнів під час ЗНО є абсолютно зайвим і невиправданим.
"По-перше, це стресує. Дуже. Діти без того хвилюються. По-друге, держава в такий спосіб декларує недовіру людині вже в такому віці… На мій погляд, таке поводження з дітьми під час складання ЗНО є перешкоджанням доступу до освіти. Розцінюю це, як перешкоду, а не сприяння у створенні умов", – каже Янкіна.
Інша правозахисниця Олена Волочай додає: