Підвищення можливе й у відставці: херсонський генерал із хмельницьким корінням заслужив його
досьє "Любимого Херсона"
Спеціальне звання генерала поліції першого рангу отримав генерал-лейтенанту міліції у відставці Микола Паламарчук. Указ Президента за № 248/2017 підписаний 23.08.17.
Без Миколи Петровича Паламарчука вже боизько десятиріччя неможливо уявити жодної передвиборчої агітації в правоохоронних та пенітенціарних колах. Колись за Бок Литвина, коли й за "Удар" Кличка, а тепер і за БПП ратує він - упевнений, україномовний, переконливий, особливо для людей у погонах, які інтуїтивно схильні обирати центральну стабільну позицію.
Що ж, нагорода знайшла героя: попри пенсійний вік генерал міліції перетоворився на генерала поліції у відставці. Про це йдеться у відповідному указі Президента, що став подарунком і Паламарчуку, і його землякам на Херсонщині та на Хмельниччині.
Нагород і звань від різних президентів в активі Миколи Петровича вистачає: його відзначали й у 1999, і в 2001, і в 2002 та 2004 роках і КабМін, і профільне Міністерство, і колишні президенти. Єдина нагорода, від якої він відмовився - це Орден за заслуги, яким вирішив його відзначити уряд Януковича 30 листопада 2013 року. Отож, ще до Майдану як такого Паламарчук став майданним генералом:
Нагадаємо, що народився Микола Паламарчук 25 квітня 1954 у Новому Селі Ізяславського району Хмельницької області. Після служби в армії у 1973–1975 рр опинився на Херсонщині.
1975–1982 — водій Брилівського АТП тресту«Херсонводбуд».
У 1981 році закінчив Новокаховський технікум ГМЭСГ за спеціальністю технік-механік, без відриву від виробництва.
З червня 1982 —інспектор дорожньо-патрульної служби окремого дивізіону дорожньо-патрульноїслужби УВС.
1986–1991 — старший державтоінспекторвідділу ДАІ Цюрупинського райвідділу внутрішніх справ.
1991–1992 — заступник начальника з роботиз особовим складом Цюрупинського райвідділу внутрішніх справ УВС Херсонськогооблвиконкому.
1992–1993 — старший оперуповноважений зособливо важливих справ відділу боротьби з організованою злочинністю, містоХерсон.
1993 — помічникначальника з оперативного прикриття та роботи з кадрами Управління боротьби зорганізованою злочинністю УВС.
З квітня 1993 —начальник Цюрупинського райвідділу УМВС в Херсонській області.
З 1995 — начальникуправління Державної автоінспекції МВС України в Херсонській області.
1998–1999 — перший заступник начальникауправління — начальник кримінальної міліції УМВС України в Херсонськійобласті.
Щодо освіти, то у 1991 році він закінчив Харківську національну юридичну академію , спец "Правознавство", а у 2002 році - Херсонський державний технічний університет, спец "Економіка підприємств". З 2001 року обіймав керівні посади у структурі МВС у Полтавській області та в АР Крим. І саме з посади заступника Міністра внутрішніх справ України — начальника ГУМВС України в Автономній Республіці Крим він у 2005 році вийшов на пенсію.
Перш ніж зайнятися політикою, потрапив Микола аламарчук і до спортивної царини. Ще юнацьке захоплення футболом чомусь розщкрилося уже у поважному віці: у КРиму, будучи начальником ГУ УМВС, він обіймав і посаду президента футбольного клубу «Динамо-ІгроСервіс» (Сімферополь) і навіть грав за цей клуб на професіональному рівні на позиції нападника. Щоправда, частіше із лави запасних.
А проте Паламарчук потрапив до рейтингу футболістів України як найстаріший нападник в історії чемпіонатів країни з футболу: востаннє він вийшов на поле 13 червня 2004 року у 50-річному віці.
Політичну кар'єру розпочав з 2004 року як депутат ВР Криму, з 2006 року став прибічником Литвина, а з 2008 року пройшов до Київської міської ради у складі Блоку Віталія Кличка, з яким і залишався до часів Майдану.
На позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року був обраний по Загальнодержавному багатомандатному округу від партії Блок Петра Порошенка. Є першим замом голови Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
За біографією Миколи Паламарчука стає очевидним: не всі, хто був у старій міліції, новою поліцією відторгаються. Є місце і для карколомних карєр, і для дивовижних звершень. Доведено генералом Паламарчуком.