Українізація Херсонщини зацікавила Всеукраїнські канали та партії (відео)
Всеукраїнський ресурс надзвичайних новин "Магнолія" звернув увагу на перебіг освітньої реформи та українізації у Херсоні.
Ось як подають тему журналісти ресурсу:
Директорів трьох російських шкіл у Херсоні можуть звільнити. Мовляв, вони «навідріз» відмовляються переходити на українську мову навчання. Тим часом з 1 вересня фактично забороняє з 5-го класу навчатися на будь-якій мові, крім української. А от представники національних меншин - обурені. Мовляв, чому вони не мають права обирати, якою мовою вчити дітей?! Адже, до цього часу в Україні існувало багато шкіл з навчанням російською, угорською та румунською мовами.
На сайті навіть запущене голосування, хто і як вважає за доречне проводити навчання. І, з огляду на його поточні результати - думки розділилися 50х50: 51 % вважає, що навчання може проводитися тільки українською, 49 % вважають, що можуть бути винятки, як щодо окремих предметів, такі щодо національних шкіл.
Це "інтернет-волевиявлення", з огляду на те, що закон уже набрав чинності і почне запроваджуватися з 2018 року поетапно, сили не має. Утім є цікавим, але не останнім:
Як бачимо, ще одне "волевиявлення" провели представники Опозиційного блоку в Херсоні - дещо маніпулятивно сформулювавши питання, начебто майбутньому щось загрожує, вони провели збір підписів за російськомовне навчання. Його підтримали, за словами організаторів, 10 000 людей з мало не 300 000 херсонців:
ОППОЗИЦИОННЫЙ БЛОК уже обратился в Конституционный Суд с требованием дать соответствующую правовую оценку закону «Об образовании». В акции «Защитим наше общее будущее!», которая проходит с 5 октября в Херсоне, уже приняли участие тысячи херсонцев. Всего за 5 дней свой голос поддержки отдали более 10 тысяч жителей города, - повідомляють вони.
Дозволимо собі й ми висловити таку думку: українізація безумовно потрібна - і для підтвердження доцільності існування держави Україна, і для повноцінного розвитку українців, яких - більшість, хоча й вони часто не є україномовними, і для забезпечення сталого розвитку української мови, яка на часі еволюціонує "поштовхами", то під тиском варваризмів та неологізмів, то з примусу непродуманих мовних реформ тощо.
А проте починати слід не з декларацій, наказів та нездійсненних, матеріально непідкріплених "поетапних" планів. А з повного оновлення планів конкретних - освітніх, методичних, культурних, з чіткої постановки продуманих і корисних для розвитку суспільства завдань, із забезпечення гідної кількості якісних підручників та методичної літератури з усіх предметів шкільного курсу саме українською мовою. А головне - зі змалювання перспектив: для чого це робиться. Так, заклади, що добровільно перейшли на українську мову викладання, повинні мати певні преференції та переваги перед іншими, як і їх викладачі та учні.. Носій мови повинен мати ширші перспективи в подальшому навчанні та працевлаштуванні. І все це доречно, якщо в Україні будуть робочі місця, які потребуватимуть саме носіїв української мови. Поки ж...
Ще один момент: сприяння українській мові не має і не може бути пов'язаним із забороною чи обмеженням викладання на інших мовах. Адже реформу дають можливість трактувати як антиросійську саме ситуації, коли одні й ті саме політики радіють відкриттю, скажімо, татарських або грецьких класів і шкіл, і раптом забороняють появу таких само російських закладів, румунських чи угорських. Очевидна політизація мовного питання завжди напружує. Обмеження - завжди розколюють. Можливості (якби вони були відчутні й зрозумілі) - завжди об'єднують.
Отож, за відсутності балансу, планомірності й беземоційності перетворень, за відсутності перспектив україномовному громадянину України - це просто імітація українізації, експлуатація жертовності й волонтерства освітян, розколювання населення за мовними і культурними ознаками. А імітація ображає і носії мови, патріотів України так само, як і тих, хто не хоче знати мови своєї держави.
Що ж до учасників голосувань, які твердять, що не можуть вивчити мови чи противляться силовому її впровадженню - це просто викривлення дійсності в шалі полеміки. Якщо мову вивчив і кошиній президент-професор, за винятком складних слів типу "ялинка" та "увімкни", засвоєння мови не є проблемою. Проблема - у демонстрації небажання любити нашу небагату матеріально країну, коли вона не виправдовує наших очікувань. Але ж, погодьтеся, і батьки далеко не завжди виправдовують наші надії, а проте вони - наші, і це навіть не є предметом голосування.
Олена Маляренко
