Євген Криницький вважає побоювання щодо дитбудинку "Радість" - безпідставними

Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в Херсонській області залишився лише 1 дитячий будинок «Радість». Станом на листопад 2017 року у дитячому будинку залишилось лише 8 дітей вказаної категорії при потужності - 50.

Протягом 2017 року жодної дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування службою у справах дітей обласної державної адміністрації до дитячого будинку не було влаштовано.

Згідно Статуту дитячий будинок створений для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей з неповних та функціонально неспроможних сімей, направлених на тимчасове утримання віком від трьох років до здобуття базової чи повної загальної середньої освіти. Згідно статистичних даних, таких дітей у закладі 27, з них 16 таких, які опинились у складних життєвих обставинах (відповідно довідок служб у справах дітей районних державних адміністрацій, міських рад).

Уповноважені органи, що здійснюють соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю (центри соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, служби у справах дітей), зобов’язані в максимально короткий термін запропонувати сім’ї дитини комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.

Натомість практика свідчить, що відповідно до клопотань відповідних органів з початку 2017 року до дитячого будинку було направлено 15 дітей, з них 8 за рішеннями комісії з питань захисту прав дитини. Вже перебуваючи у будинку діти набувають статусу сироти, або позбавленої батьківського піклування. З початку поточного року 7 дітей набули статусу, 6 влаштовані до дитячих будинків сімейного типу, опіку, прийомні сім’ї.

Обласна державна адміністрація підтримує політику Держави щодо забезпечення найкращих інтересів дитини в умовах реформи системи інституційного догляду та виховання дітей, у зв’язку із цим організовується цілеспрямована робота щодо реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї, сприяння розвитку сімейних форм виховання. Тому було прийняте рішення, та за наявності листа-погодження Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України від 21 липня 2017 року № 2.1-1752, винести на розгляд Херсонської обласної ради питання про реорганізацію дитячого будинку інтернатного типу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування «Радість» Херсонської обласної ради шляхом приєднання його як структурного підрозділу (дошкільне відділення) до Таврійського навчально-реабілітаційного центру Херсонської обласної ради, який також планується утворити найближчим часом.

У співпраці із службою у справах дітей обласної державної адміністрації дітей з неповних та функціонально неспроможних сімей, родин, які опинились у складних життєвих обставинах, направлених на тимчасове утримання до дитячого будинку, влаштовувати до сімей патронатного вихователя, де загальний термін перебування дитини може бути до шести місяців та дасть можливість за цей термін уповноваженим органам здійснити комплекс послуг, спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та сприяти поверненню дитини до батьків.

Натомість, 1 дитину-сироту та 7 дітей, які позбавлені батьківського піклування (з них, 2 дітей з однієї сім’ї, 2 – з іншої) влаштувати до дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, або під опіку.

Разом з тим, обласна державна адміністрація не підтримує реформування дитячого будинку інтернатного типу «Радість» Херсонської обласної ради у Центр підтримки сім’ї та дітей як таку, що призведе до зміни основного виду діяльності закладу.

Стосовно зауваження про інтернат для дошкільнят та «Інклюзії навпаки» інформуємо.

На превеликий жаль, кількість дітей-інвалідів в Херсонській області з кожним роком лише зростає. Збільшилися звернення жителів області щодо влаштування дітей з інвалідністю до закладу освіти, де діти могли б отримувати комплексну психологічну, педагогічну, медичну та фізичну реабілітацію, здобувати освіту відповідно до їх можливостей, здібностей з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку. З кожним роком збільшується число звернень щодо отримання допомоги логопеда, психолога, дефектолога, реабілітолога для дітей, які навчаються у закладах дошкільної та загальної середньої освіти, інклюзивних класах тому, що у закладах загальної середньої освіти відсутні штатні спеціалісти з корекційної педагогіки та реабілітологи.

Так, згідно статті 9 Закону України «Про загальну середню освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 16 серпня 2012 року № 920 «Про затвердження Положення про навчально-реабілітаційний центр» (далі - НРЦ), НРЦ є закладом загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку, який працює цілодобово. Метою діяльності такого НРЦ є реалізація права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями у розвитку, їх інтеграція в суспільство шляхом здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію порушень. Одним із завдань НРЦ є забезпечення ранньої соціалізації та підготовки таких дітей до здобуття відповідного рівня дошкільної та загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з психолого-педагогічною, медичною, фізичною, соціальною реабілітацією.

Структурними підрозділами НРЦ є:

- дошкільне відділення, у складі якого функціонують спеціальні групи денного та цілодобового (п’ятиденного) перебування для дітей віком від 2 до 6 (7) років;

- спеціальна школа (школа-інтернат) для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку I-IIІ ступенів, де передбачається денне або цілодобове перебування учнів:

І ступінь – початкова освіта;

ІІ ступінь – базова середня освіта;

ІІІ ступінь – профільна середня освіта.

- реабілітаційне відділення (ресурсний центр) включає медичну реабілітацію, психолого-педагогічну, фізичну, соціально-побутову реабілітацію для надання реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда, яка проживає в сім’ї, за станом здоров’я може відвідувати дошкільний чи загальноосвітній навчальний заклад або навчається за індивідуальною формою навчання.

Якраз дошкільне відділення, яке є підрозділом НРЦ передбачає послугу раннього втручання, яка призначена передусім, для певної групи малих дітей від 2 до 6 років, нормальний розвиток яких є під загрозою.

Причини загрози можуть бути наступними: вже встановлений медичний діагноз (наприклад, синдром Дауна чи м'язова дистрофія Дюшена), несприятливі перинатальні фактори (наприклад, недоношеність, низька маса при народженні, асфіксія, штучна вентиляція легень і подібні), неблагополучні зовнішні обставини розвитку дитини. Фактично, якась частина або й більшість потенційних клієнтів не матимуть у майбутньому інвалідності і, ймовірно, покинуть програму в скорому часі. А якась частина отримає реабілітаційну послугу в якомога більш ранньому віці. Враховуючи принцип сімейно-центрованої послуги клієнтом програми є вся сім'я як цілість і як соціально-комунікативна система.

Тому вживання термінів «інтернат для дошкільнят» та «інклюзія навпаки» не є правомірним, - завершує лист Євген Криницький.