За даними відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області в області річна потреба аграрного сектору в пестицидах складає понад 1,0 тис. тон, що у грошовому еквіваленті складає приблизно 6,0 млн. доларів. Тож не дивно, що засоби захисту рослин (ЗЗР) є надзвичайним об’єктом для підробок.

За різними даними частка фальсифікату пестицидів на ринку України складає 20-30% об’єму ринку, а кількість підроблених препаратів, призначених для роздрібного продажу населенню перевищує 50%. При цьому достовірні статистичні дані щодо кількості підробок ЗЗР на ринку відсутні. Як правило, підробляють ті продукти, які вже давно зарекомендували себе на ринку і користуються попитом в сільгосптоваровиробників.

Підробки пестицидів можуть мати різні форми і походження:

–  Відсутність діючої речовини в імітації  препаративної форми.

– Зниження вмісту діючої речовини.

–  Продаж замість препарату невідомих речовин.

–  Продаж низькоякісних копій під назвою препарату.

До того ж фальсифіковані пестициди, навіть за наявності діючої речовини, аналогічної тій, що є в оригінальному препараті, містять неперевірені допоміжні речовини (стабілізатори, ад’юванти, барвники тощо) невідомого походження, що можуть утворювати непередбачені шкідливі сполуки! Тому фальсифіковані пестициди не лише неефективні, а й майже завжди призводять до непередбачуваних наслідків та завдають значної шкоди! Економія на придбанні підроблених пестицидів приносить істотні матеріальні збитки!

Наслідки застосування фальсифікованих пестицидів:

– Часткове чи повне знищення врожаю.  

– Відсутність ефекту бажаної дії від підроблених гербіцидів, інсектицидів та фунгіцидів.

– Загибель культури.

– Забруднення зовнішнього середовища, поверхневих та ґрунтових вод.

 – Погіршення родючості ґрунтів.

– Вирощування непридатної до споживання сільськогосподарської продукції, забрудненої залишками заборонених шкідливих речовин та домішок.

– Шкода здоров’ю людини під час внесення препарату.

– Порушення репродуктивної функції  людського організм,  необоротний розлад імунної та нервової систем,  вроджені каліцтва.

– Суттєві матеріальні збитки.

–  Зіпсована репутація сільгосптоваровиробника, як постачальника якісної та безпечної продукції тощо.

При цьому основна небезпека криється в тому, що наслідки застосування фальсифікату неможливо спрогнозувати! Токсичні домішки невивчених препаратів потрапляють у довкілля, накопичуються у поверхневих та підземних водах і на довгі роки залишаються у ґрунті, впливаючи на майбутні врожаї!

Кілька слів хотілося б сказати щодо трактування питання безпечності ЗЗР для людини та довкілля. Усі без винятку пестициди, що реалізовуються в Україні згідно з чинним законодавством, проходять обов’язкову державну реєстрацію, в ході якої їх перевіряють на відповідність загальноприйнятим санітарно-гігієнічним нормам і встановленим рівням екологічної безпеки. Після отримання Свідоцтва про державну реєстрацію їх можна вважати безпечними для людини та довкілля. Фальсифіковані ж пестициди, відповідно, не проходять державної реєстрації, їх не перевіряють на безпечність, отже, вони є такими, що їх можна вважати потенційно небезпечними як для організму людини, так і довкілля. 

Способи захисту від підробок:

Найперше та головне:

• купувати пестициди потрібно лише в офіційних дистриб’юторів, у спеціалізованих магазинах і відомих фірмах, котрі добре себе зарекомендували на ринку пестицидів і можуть гарантувати продаж саме оригінального продукту.
• постачальники ЗЗР повинні мати сертифікати відповідності на продукцію, що реалізується. Тому завжди під час купівлі ЗЗР слід обов’язково вимагати від продавця сертифікат якості на продукт і касовий (товарний) чек із зазначенням такої інформації: назва підприємства або прізвище продавця; найменування товару; ціна та кількість товару; дата продажу.

Покупцеві корисно було б мати бодай первинні знання щодо захисних елементів упаковки. Насамперед

• упаковка має бути заводською, а не кустарною. Особливу увагу слід звертати на наявність голограм (оригінальну голограму неможливо зняти неушкодженою з упаковки), захисних плівок, номерів партій, спеціальних позначок на кришці тощо.
• інформація на етикетці має бути надрукована чітким шрифтом, українською мовою, із зазначенням назви постачальника та його адреси в Україні; діючої речовини; назви препарату; номера партії; ваги або об’єму; дати виготовлення та терміну придатності; найменування фірми-виробника і його адреси; регламенту застосування. Етикетка повинна міцно кріпитися до упаковки.

Фото: ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області