На календарі весна: Херсонщині час замислитися про зрошення
Експертна думка з Віталієм Гапоновим
Ігор Андрієнко, начальник Херсонського обласного управління водних ресурсів, дав експертну оцінку стану зрошення на Херсонщині.
Херсонщина знаходиться в зоні ризикованого землеробства, де зрошення відіграє вирішальну роль в отриманні врожаю сільськогосподарських культур. На сьогодні в області налічується 427,1 тис.га зрошуваних земель, з яких використовується близько 300,4 тис.га, або 70 %.
читайте ще: Херсонцы страдают от отсутствия экспертного мнения - ищем решение
З огляду на неабияку роль поливу ми поставили ряд питань Ігорю Андрієнку:
- Які проблеми стосовно зрошення та водопостачання є найбільш гострими для херсонського села?
- Суттєвою проблемою у використанні зрошуваних земель є розпаювання. У процесі реформування агропромислових підприємств у кінці 90-х початку 2000-х років зрошувані масиви від однієї насосної станції були поділені на сотні окремих паїв. При цьому, господарська мережа і дощувальна техніка залишилися безгосподарними, у результаті чого мало місце її розграбування.
На сьогодні ефективно використовуються ті зрошувані масиви, які взяв в оренду потужний сільгосптоваровиробник, тобто об’єднав паї.
Що стосується водопостачання, однією з проблем в області є якість питної води. В окремих сільських населених пунктах питна вода не відповідає санітарним нормам по хімічним показникам та через підвищену мінералізацію.
Для створення належних умов соціально-побутових умов проживання сільського населення і забезпечення їх централізованим водопостачанням вживаються заходи. Наприклад, побудована 1 черга Іванівського групового водопроводу від якої забезпечено централізованим водопостачанням близько 8 тис. мешканців дев’яти населених пунктів Іванівського району включаючи смт Іванівка.
- Скільки коштує зрошення для херсонського аграрія та яка роль обленерго та облводресурсів у структурі ціни та спрощенні процесу?
- Вартість послуги з подачі на полив 1 м.куб. води у минулому році для сільгосптоваровиробників області, становила близько 95 коп., з яких біля 80%, складає вартість електроенергії, спожитої на зрошення, яку аграрій відшкодовує у повному обсязі енергопостачальній організації. За рахунок інших 20%, водогосподарські організації компенсують недофінансування з державного бюджету для здійснення експлуатаційних заходів по утриманню в дієздатному стані інженерної інфраструктури державних зрошувальних систем.
Херсонське управління облводресурсів тісно співпрацює з ПрАТ «ЕК«Херсонобленерго» та його районними підрозділами. Технічні служби обох установ проводять роботи, які забезпечують безаварійну та безперебійну подачу напруги, у результаті якої забезпечується полив сільгоспкультур в повному обсязі.
Разом з метрологічною службою ПрАТ «ЕК«Херсонобленерго» проводиться параметризація та прийом багатотарифного обліку електроенергії та подається напруга на трансформаторні підстанції. У результаті роботи лічильників в багатотарифному режимі у 2017 році було зекономлено 33,05 млн.грн.
На насосних станціях проводяться роботи по впровадженню системи плавного пуску, частотних перетворювачів, конденсаторних пристроїв, багатотарифних лічильників, що значно знижує вартість на подачу води.
- Штучне зрошення: роль і стан успадкованих від СРСР систем, чи підлягають вони оновленню чи заміні на інноваційні?
- Починаючи з 60-х років ХХ століття, в області було розпочато великомасштабне спорудження меліоративних об’єктів, побудовано Північно-Кримський канал, Інгулецьку, Краснознам’янську та найбільшу в Європі – Каховську зрошувальні системи, а це 757 км каналів та більше 300 насосних станцій зрошення, які збережені і знаходяться в технічно-справному стані та можуть використовуватися на всю проектну потужність.
Так у 2017 році Державним агентством водних ресурсів України у 2017 році виділено Херсонській області з державного бюджету 26 млн грн. на проведення реконструкції 5 насосних станцій зрошення, що дало змогу у тісній співпраці з сільгосптоваровиробниками відновити зрошення на площі 1,9 тис га, а у 2018 році на зазначені цілі Держводагентством виділяється для Херсонської області 50 млн грн., та з обласного бюджету 20 млн грн. Загалом в 2018 році планується збільшити площі зрошення на 13 тис. га.
- Якість води: чи впливає на урожайність, чи перевіряється?
- У південній степовій зоні України якість зрошувальної води є одним з важливих факторів родючості грунтів і, відповідно, врожайності сільгоспкультур. Вода Каховської зрошувальної системи та Північно-Кримського каналу є придатною для зрошення.
Особливе місце займає Інгулецька ЗС, де ведуться додаткові спостереження на початку поливного сезону.
Вода Інгулецької зрошувальної системи відноситься до ІІ класу та оцінюється як обмежено придатна для зрошення, у зв’язку зі скидом до р.Інгулець високомінералізованих шахтних вод з Кривбасу.
На зрошувальних системах області з середини 80-х років минулого століття виконується моніторинг зрошувальних вод підпорядкованою управлінню організацією. Випробується зрошувальна вода на всіх магістральних і розподільчих каналах, в Каховському водосховищі, в рр.Дніпро, Інгулець і в Дніпро-Бузькому лимані, по 84 точках спостереження.
- Як ви оцінюєте стан водойм області?
- Територія Херсонської області розташована в південній частині України, у межах Причорноморської низовини.
Водні об’єкти займають 430,539 тис. га , в тому числі:
Природні водотоки (річки) - 10,676 тис.га,
Озера, лимани займають 327,902 тис.га,
Мережа штучних водних об’єктів - загальною площею біля 91,961 тис. га.
Це:
- водосховища – 64,287 тис. га
- ставки – 12,317 тис. га (1154 шт.)
- канали – 15,356 тис. га
Також на території області відновлено та упорядковано 77 природних джерел. Ці джерела під час повеней заповнюються водою, деякі з них зникають, а деякі утворюються у нових місцях.
Херсонським управлінням облводресурсів у 2014 році була проведена робота по формуванню реєстру та візуалізації об’єктів водного фонду області.
читайте також: Херсонські експерти розповіли про особливості
