У Херсоні відбулося обговорення судової реформи
Судова реформа йде… Та з чого вона складається? - вивчали у кризовому медіацентрі
Минулого тижня у Херсонському кризовому медіа-центрі відбулося відкрите громадське обговорення щодо перебігу судової реформи в нашій області. У ньому взяли участь херсонські судді, громадські активісти, журналісти. Кожен висловив свою точку зору і разом спробували зясувати - в чому ж полягає судова реформа.
Керівник Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Олександр Мошнягул презентував результати всеукраїнського дослідження, покликаного встановити роблеми в ході реформи та міфи про неї. Дослідження (тривало в листопаді – грудні 2017 року) аоазало:
- рівень довіри до судів є одним з найнижчих серед усіх державних і суспільних інституцій. Про свою недовіру до судів (судової системи в цілому) повідомили 80,9% респондентів, а про довіру – 9,3%.
- думки тих, хто нещодавно був у суді розділилися навпіл: довіряють судам 47,0%, не довіряють 41,4%) Ще більшим є рівень довіри громадян, які контактували з судами, до місцевих судів: довіру місцевим судам висловили більшість опитаних – 51,5%, недовіру – 37,5%.
Проте беззаперечним є факт, що громадськість погано проінформована щодо ходу судової реформи.
Виконавчий директор Херсонської обласної організації Комітету виборців України Галина Бахматова розповіла учасникам обговорення про чотири головних теми судової реформи:
- прозорість,
- запобігання корупції,
- фінансове забезпечення суду,
- контроль над суддями.
Прозорість. До цього блоку входять такі новації як:
- «Електронний суд» - он-лайн сплата судового збору, отримання інформації про етапи проходження справи в суді, можливість одержання від суду повідомлень і копій рішень електронною поштою, смс-інформування, доступ до текстів судових рішень через єдиний державний реєстр судових рішень, он-лайн трансляція окремих судових засідань і проведення відео конференцій між судами, а також із слідчими ізоляторами,
- Е-декларування і відповідальність за недостовіні данні - справедливість і відновлення довіри до суддів (Штрафи і позбавлення права обіймати певні посади),
- Моніторинг способу життя суддів - рівність для всіх громадян - подання недостовірних відомостей у декларації карається в залежності від розбіжності між реальними та задекларованими статками. У такому випадку, відповідний орган починає розслідувати кримінальне провадження щодо незаконного збагачення.
Запобігання корупції. Згідно цього блоку, за конституційними змінами, всі чинні судді мають пройти кваліфікаційне оцінювання – перевірку компетентності, доброчесності і дотримання етичних стандартів. Непроходження оцінювання є підставою для звільнення судді. Зважаючи на велику кількість суддів, цей процес затягнеться на декілька років. У процедурі оцінювання суддів і кандидатів на посаду судді також братиме участь Громадська рада доброчесності.
У зв’язку з реформою запроваджені відкриті конкурси на зайняття посади суддів апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду з допуском до них осіб, що не мають суддівського стажу. На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Фінансове забезпечення - тут, як з депутатами, наріжним каменем стало належне фінансування судів - гарантія незалежного та ефективного розв’язання судових спорів, і система контролю за виділеними коштами. Загалом на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами передбачено 6,6 млрд грн., а суддям забезпечуватимуть стабільно високий дозід - станом на 2016 р. за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів України загальна кількість суддів у місцевих судах становить 6291 осіб. Після підвищення їх зарплата складе близько 45 тис. грн. Тобто, на це потрібно 283 млн. грн., що складає 6 грн. в місяць з розрахунку на одного українця.
Контроль над суддями - виконання цього блоку забезпечуватиме Вища рада правосуддя і Вища кваліфікаційна комісія), їм допомагатиме Громадська рада доброчесності.
Суддя Господарського суду Херсонської області Кирило Соловйов зазначив, що на сьогоднішній день суддям майже неможливо щось приховати від громадськості:
«Кожен з нас, підписує декларацію тим електронним ключем, яким він підписує рішення, відправляючи їх в реєстр судових рішень, про те, що дані, які він надав, є правдиві, повні та достовірні. Тобто рівень життя судді не може не відповідати тим цифрам, які там є , так же, як в його повсякденному житті не може з’явитися майно, якого не має в декларації. Це дуже легко перевірити, більшість суддів вже подала декларацію за минулий рік. Крім цієї декларації, кожен з нас подає ще дві декларації, які також є в вільному доступі на сайті кваліфікаційної комісії суддів. Це декларація доброчесності та декларація родинних зав’язків, де суддя повинен вказати всіх своїх родичів, хто працює в суддівській системі, в правоохоронних органах, в тих органах, які здійснюють контроль над суддівською спільнотою, а також в професіях, пов’язаних з юридичною діяльністю», - прокоментував суддя.
Суддя Новотроїцького районного суду Анатолій Данько розповів про ті елементи електронного суду, які вже працюють.
«Є офіційний веб-портал «Судова влада України». Там у кожного судді є своя сторінка, де щоденно публікуються всі новини судової практики, розклад засідань. Ви можете там знайти будь-яке засідання. При подачі позовної заяви у вас беруть заяву про смс-повідомлення і вам приходять сповіщення на телефон, це також спрощує процес. Також рішення суду заноситься до єдиного державного реєстру судових рішень», - зазначив суддя.
Помічниця судді Херсонського обласного адміністративного суду Катерина Попова розповіла про ставлення до розвязання спорів та медіацію - зараз Верховною Радою прийняті процесуальні кодекси в новій редакції, де це якраз передбачено:
«Я можу говорити про кодекс адміністративного судочинства, так як працюю в адміністративному суді. Там дійсно прописана медіація, досудове вирішення спорів з суддею. Це має вже почати працювати. Ми проводили нещодавно круглий стіл, куди запрошували представників органів державної влади, так як вони у нас постійно є або відповідачами, або позивачами. Говорили про цей новий кодекс. Правила зовсім нові, але вони є позитивними», - розповіла помічниця судді.
Щодо виборності суддів, на кшталт виборів депутатів, то з доцільністю такої ідеї погодилися не всі. Адже роботою судді завжди хтось невдоволений, а критеріями вибору, окрім субєктивних оцінок та чуток, загал не володіє.
Звісно, що реформа суду, яка б перспективна й продумана вона не була, - справа не одного року. І справа ,кожного відовідального за своє майбутнє громадянина, - сприяти її перебігу і, звісно, ж змінюватися самим. Адже правова культура суспільства у нас невисока, а саме від неї залежатиме, яких суддів ми схочемо бачити.
за інф. Кризового медіацентру Херсона
