Що думають про ЦПУ херсонські робітники та херсонські підприємці
Підприємці усе частіше обирають такий спосіб оформлення відносин із найманими працівниками як цивільно-правова угода. Вигоди для себе роботодавець оцінює як очевидні, але чи вигідно це робітникам?
Експерти зі спілки кадровиків та фахівців з управління персоналом "Ліга" пояснюють ситуацію тим, що обовязки роботодавця перед працівником сильно зменшуються. Ось як це можна зясувати шляхом простого порівняння трудового договору та ЦПУ:
Трудовий договір укладається відповідно до глави ІІІ Кодексу законів про працю України. Статтею 22 КЗпП встановлено гарантії щодо укладення трудового договору. Трудовий договір (ст. 21 КЗпП) — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженої органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу згідно з кваліфікацією і підлягає правилам внутрішнього розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідні для виконання роботи.
За трудовим договором громадянин набуває статусу «працівник», його трудові відносини регулює законодавство про працю. Він має право на відпочинок відповідно до законів про обмеження трудового дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові та безпечні умови праці, на матеріальне забезпечення у порядку соціального страхування в разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності та інші права, встановлені законом.
Предметом трудового договору є процес праці — виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією, посадою, тобто виконання працівником певної трудової функції (ст. 23 КЗпП). При цьому трудова функція, як правило, не передбачає будь-якого кінцевого результату.
Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконанням іншим. Працівник підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку. Оплата праці гарантована. Заробітна плата виплачується регулярно у робочі дні, не рідше двох разів на місяць. Для підприємств, установ, організацій усіх форм власності є обов’язковими норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством, зокрема, щодо мінімального розміру заробітної плати, норм оплати, а також щодо гарантій для працівників на оплату відпусток та інші випадках.
ЦПУ
Натомість у договорі підряду/цивільно-правовій угоді будь-які гарантії при укладанні такого виду договору Цивільним кодексом не передбачені. За договором підряду одна сторона зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони. Предметом договору є кінцевий результат. Підрядник/виконавець робіт не зобов’язаний виконувати вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.
За договором підряду сторони рівноправні і замовник не зобов’язаний забезпечувати належні та безпечні умови праці (глави 61 та 63 ЦК). ЦК України не встановлює будь-яких вимог до замовника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
Договір підряду припиняється у зв’язку з виконанням обумовленої при його укладенні роботи, про що складається акт завдання-приймання, який підписується обома сторонами.
Отож, за цивільно-правовим договором працівник самостійно організовує процес роботи, сам виконує її та відповідає за неї. Працівник за договором такого характеру є незахищеним та позбавлений будь-яких соціальних гарантій. На нього не поширюютьмя:
- загальнообов’язкове державне соціальне страхування підрядників від нещасного випадку на виробництві,
- професійних захворювань, які призвели до втрати працездатності або загибелі.
Ці виплати він може робити сам і добровільно, але практика показує, що люди просто не знають, що можуть захистити себе самі.
У звязку із цим, проанаоізувавши ситуацію разом із експертами "Ліги", хотіли б поцікавитися в уряду, який анонсує покращання за покращанням: як пони планують спонукати роботодавців брати людей в штат? Як планують стимулювати гарантіі розвитку трудових відносин?
Принаймні, Премєр-Міністра Володимира Гройсмана не може не цікавити той аспект, що економічно розвинену державу при соціально незахищених працівниках не побудуєш. Так само незахищені, але за більші гроші, вони тікатимуть в Європу.
І діяти на роботодавця треба не штрафами й директивами - він і так від них потерпає і, зізнаються підприємці, тому й рятує рентабельність бізнесу за рахунок найманих робітників. Потрібна стратегія.
