"Кулуарний допуск до культури?" - особливості відвідування Херсонського художнього музею
Учора, у вихідний суботній день херсонка з гостями нашого міста не змогла потрапити до Херсонського худонього музею імені Шовкуненка. Причина - прийшли "запізно", за півгодини до закриття, - пише у фейсбук Оксана Оснач:
Приїхали моя сестричка і її чоловік в гості, в Херсон. Вирішили прогулятися містом...
Знаєте, коли гуляєш з друзями з інших міст або країн, якось особливо гостро відчуваєш, що наш рідний Херсон, ну, дуже недолюблений. А, шкода... Він заслуговує на краще. Та я не тільки про це.
"Родзинкою на торті" стала спроба відвідати Херсонський художній музей ім. Шовкуненка... Біля музею ми опинилися о 16.25. На дверях табличка: ВІДЧИНЕНО ЛАСКАВО ПРОСИМО. Ми раді! Відчиняємо двері - назустріч охоронець, усміхається. Я ще подумала - нас зустрічають. Та дарма зраділи. Охоронець нам вказав на двері: музей працює до 17.00. До ньго приєдналася касир, яка вже тікала з роботи: каса працює до 16.30. Часу й справді дуже мало, щоб побачити всю експозицію. Проте, ми могли б і хотіли побачити виставку народних майстрів... Насправді, слів нема... І, наче, не катастрофа... Та, на мій погляд - з таких дрібничок і складається враження про місто.
Р.S. Пропозиція- може варто переглянути години роботи музею? Гадаю - буде краще, якщо у суботу і неділю музей буде пізніше відкриватися і закриватися.
Музею щиро бажаю процвітання! Підтримки від держави! Побільше цікавих виставок і відвідувачів!
Цю ситуацію прокоментувала директорка музею Аліна Доценко, а також запропонувала "альтернативні варіанти":
Аліна Доценко Прийти в музей за полчаса до закрытия и иметь только полчаса на знакомство с экспозицией - это, конечно, не очень удобное время. В музее работает серьезная система охраны согласно приказов. Пересдача дежурными сотрудниками под охрану музея производится после ухода последнего посетителя. Этот режим неукоснительно выполняется.
Люди работают безукоризненно, никто никого не гонит и не демонстрируют посетителям, что рабочий день подходит к концу. Но это когда посетители пришли заранее, а не к концу закрытия кассы. В рабочий день мы принимаем гостей и до глубокой ночи, когда была заявка и письменное предупреждение. Сельских гостей никогда не отказались принять, даже в наши выходные, люди приехали и мы открываем ради них всегда музей, а часто и чаем напоим в гостиной, особенно деток. Поэтому Ваша обида, пани Оксана, мне не понятна.
Принимая во внимание, что Вы, как художник, не раз выставляли в музее Ваши произведения, знаете, что беря на сохранность, мы несем ответственность, и что музеи - режимные учреждения, а соответственно строго соблюдают режим работы. Если Вам показалось, что сотрудники в субботний день не рады были Вас видеть перед закрытием (в чем я очень сомневаюсь), то у Вас есть мой телефон, так делают тысячи художников со всей Украины, музейщиков, которым не удалось попасть в рабочий день, звонят, мы ждем, закрываем музей, и при закрытом музее гостей принимаем, только чтобы они здесь побывали и ушли с наилучшими воспоминаниями.
Начебто, все чітко й зрозуміло. Режим - справа непорушна. Але ж, за словами директора, не завжди.
Якийсь вибірковий підхід виходить - здалося журналістці Олені Маляренко:
Алёна Маляренко Мені здається, пані Аліно, ви дарма сприймаєте все як особисту образу. Чого б вартувало написати на дверях: відвідувачів приймаємо до 16.00 - і закривайте собі на сигналізацію до 17.00
А взагалі, продати квитки й порадити не заглиблюватися, а обрати одну якусь експозицію, провести й вивести людей за 10 хвилин до закриття - це і є робота персоналу.
Радити ж безперешкодно потрапляти в музей "по дзвінку" і "по знайомству" ... пардон, себто ви можете звеліти людям для когось вибірково порушити норми трудового законодавства, але не можете рекомендувати допрацювати робочий день як годиться для пересічного херсонця?
Кулуарний допуск до культури?
Не втрачайте прихильників через образи, а відвідувачів - через археологічний сервіс, прошу.
