Херсон: поліція мусить зберегти нейтралітет на виборах
Втягування правоохоронних органів у «гру за одного кандидата» та перешкоджання роботі агітаторів інших претендентів на пост глави держави може вплинути на результати виборів. Однією з найбільших загроз демократичному волевиявленню громадян залишається ризик маніпуляцій із боку «силовиків».
Про це йшлося під час круглого столу «Ризики президентської виборчої кампанії - 2019», що відбувся 1 березня в Херсоні у прес-центрі «Новий день», з ініціативи ГО «Український центр суспільного розвитку».
«Ця президентська кампанія відрізняється «особливою роллю» правоохоронних органів. За їхніми даними, нараз зафіксовано понад 2 тисячі звернень щодо можливих порушень та відкрито більше ніж 50 кримінальних справ. Хотілося б зазначити, що є вже перші вироки судів за адміністративними провадженнями. Вони стосуються порушень під час агітацій, зокрема, відсутності вихідних даних на агітаційній продукції. За більшістю справ суди не змогли винести рішень, бо правоохоронні органи не змогли компетентно оформити протоколи. Водночас у роботі поліції можна простежити факти упередженості стосовно певних кандидатів і їхніх представників», – каже експерт ГО «Український центр суспільного розвитку» Юрій Подорожній.
На Херсонщині місцеві експерти також вказують на нерівні підходи до роботи штабів різних кандидатів.
«Поведінка правоохоронних органів, ну, м’яко кажучи, «дивна». У нас у штабах одних кандидатів проходять обшуки просто за дзвінками, навіть без перевірки того, що було сказано. Тоді як на численні оприлюднені факти можливих махінацій інших – жодної реакції. Мене це дуже насторожує», – зазначає блогер Тарас Бузак.
Головне завдання поліції на виборах – забезпечити правопорядок і реагувати на звернення громадян щодо можливих порушень, – наголошують експерти, – і саме на це має бути спрямована їхня робота.
«У контексті діяльності правоохоронних органів під час виборчої кампанії варто пам’ятати про їхні повноваження, а це превенції злочинів і забезпечення невідворотності покарання. Останні заяви очільника МВС і останні дії поліції доводять, що правоохоронні органи виходять за рамки своїх повноважень, стають повноцінним «суб’єктом» виборів. Ми бачимо, як очільники відомства оприлюднюють факти порушень одними штабами, при тому, що громадська організація «Опора», власне на яку постійно посилаються правоохоронці, публікує дані про порушення й іншими штабами, але це замовчується», – стверджує експерт ГО «Український центр суспільного розвитку» Владислав Телькі.
Експерти висловлюють сумніви в можливості забезпечення аполітичності відомства і, відповідно, незаангажованості роботи його працівників.
«Забезпечити аполітичність відомство, очевидно, уже не здатне. В цьому контексті закрадаються сумніви, чи будуть правоохоронці забезпечувати права виборців. В разі подальшого втручання силовиків є реальна загроза невизнання результатів виборів громадянами України», – каже Владислав Телькі.
Експерти оприлюднили результати соцопитування, проведеного на замовлення «Українського центру суспільного розвитку», згідно з якими більшість громадян прагнуть, аби поліція залишалася нейтральною під час виборчих перегонів.
«Відповіді респондентів показують, що українці не вважають МВС деполітизованим органом. Украй небезпечною є тенденція, коли громадяни вважають, що Нацполіція слухатиме і робитиме те, що скаже очільник відомства. Навіть у рамках реформування рівень довіри до правоохоронних органів – приблизно 30%. Це далеко не відповідає показнику демократичних західних країн. За такого низького рівня довіри до правоохоронних органів їх втручання у вибори може призвести до непередбачуваних наслідків», – говорить Юрій Подорожній
За словами експертів, попри спокусу отримання політичних дивідендів, МВС мусить зберегти нейтралітет під час виборів.
«Якщо хоча б у 10% людей буде враження, що їх обманули, що в них забрали право вибору – наслідки можуть бути вкрай небезпечними. Ми можемо реально сповзти до рівня громадянської війни, не тієї, якою нас лякають «друзі з-за паребрику», а справжньої. Тому вкрай важливо, щоб поліція зберігала нейтралітет», – підкреслює Тарас Бузак.
Експерти наголосили, що після скандального вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк увага до роботи правоохоронних органів прикута по всій країні, і громадськість прагне, аби поліція виконувала свою роботу, а не покривала злочинців чи виконувала «виборчі політичні замовлення».
