Несподівана зустріч на нічній зупинці у Херсоні: Уповноважений Президента України у справах дітей зустрів о 3-й ночі 11-річного хлопчика, який опинився у оточенні байдужості (ВІДЕО)
Декілька днів тому до Херсона завітав виконуючий обов’язки уповноваженого Президента України у справах дітей Микола Кулеба. Спочатку він думав, що приїхав лише на конференцію, та нічна зустріч на дорозі дещо змінила його плани.
Заїхавши до Херсона о 3-й ночі, Микола Кулеба побачив на зупинці маленького хлопчика і зупинився, адже біля нього блукала сумнівна пара та й досить пізно для прогулянок. Виявилося, що хлопчик чекав маму, яка начебто «пішла на концерт», а потом, не дочекавшись її, вирішив ранком першою маршруткою відправитися до тата.
Детальніше про цю ситуацію розповідає у соцмережі сам Уповноважений:
Сьогодні о 3-ій ночі я заїхав до Херсону, бо зранку в мене мала бути конференція. І побачив маленького хлопчика, якій сидить на зупинці, а поруч з ним стоять люди сумнівної зовнішності. Маючи певні передчуття, я зупинився. Навіть, якщо вони його батьки, я хотів поцікавитися, що вони роблять о такій пізній годині з малою дитиною. Можливо, їм потрібна допомога. Як виявилося, то була пара на підпитку, яка просто гуляла. Я почав спілкуватися з хлопцем, він виявився дуже відкритим, довірливим і одразу почав розповідати мені свою історію. Він 7 годин чекав повернення матері, яка пішла "на концерт", і така ситуація трапляється не вперше. А тепер чекав ранку щоб першою маршруткою їхати шукати батька.
Деталі історії дивіться у відео
Висновок тут один: можна нарікати на патрульну поліцію, яка їздила повз зупинку, але не звернула на 11-ти річну дитину уваги. Можна нарікати на перехожих, яких чимало за цей час пройшло повз нього, але ніхто не спромігся йому допомогти. Можна нарікати на соціальні служби, які приходили за день до того в його сім'ю, щоб налякати матір, що позбавлять батьківства. Хоча вона не спроможна попіклуватися навіть про себе.
Цією історією я ділюся для того, щоб ми замислилися, яким ми хочемо бачити наше суспільство. І що кожен з нас для цього може зробити. Чужих дітей не буває? Але чи готові ми поставитися до чужої дитини, як до власної, і допомогти їй? Якщо ви опинилися в схожій ситуації, не зволікайте — одразу телефонуйте в поліцію, дочекайтеся її і потім обов'язково поцікавтеся в поліції і соціальній службі, чи допомогли цій дитині!
НЕ БУДЬМО БАЙДУЖИМИ
Це тільки початок історії. Далі буде..
Щоб дізнатися, що відбувається далі у житті хлопчика, ми звернулися до Громадської організації «Центр розвитку сім'ї та батьківства "Мій Дім"», адже саме її відвідав пан Кулеба з проханням розібратися з цією непростою ситуацією.
За словами голови благодійного фонду "Мій дім" Юрія Маринчака, у їхньої громадської організації зараз дві основні задачі по відношенню до цього 11-го хлопчика: проконтролювати діяльність Суворовської служби у справах дітей та надати допомогу хлопчику, згідно його потреб.
«Насамперед, виникає питання, чому Служба, знаючи про проблеми у цій сім’ї, не надавала допомогу, а лише примушувала навести порядок у квартирі, де живе мати - інвалід 2-ї групи з серйозним захворюванням і неповнолітня дитина. Хіба тільки в цьому проблема? Служба вже давно (близько 4-х років спостерігають за цією родиною) мала звернути увагу на ситуацію і, якщо що, то визнати матір недієздатною та допомогти хлопчику знайти нову родину. Зараз за працівниками Служби основне завдання – оцінити потреби хлопчика. Це і стосовно безпеки проживання, і здоров’я, і загальних потреб як дитини.
А далі втрутимося ми – наш благодійний фонд «Мій Дім» – і надамо можливість відправити хлопчика до Києва на лікування, адже у нього проблеми і з зором, і з зубами. Хоча основна мета – це, звісно ж, повернути йому дитинство. Він, наприклад, мріє навчитися плавати»,
- повідомляє Юрій Маринчак.
Сам хлопчик розповідає, що такі ситуації, коли він блукає нічними вулицями, чекаючи та шукаючи матір, вже не вперше. Під час однієї такої «прогулянки» на нього напали собаки. Останнього ж разу, коли він зустрів Уповноваженого, він бачив, як повз зупинку проїжджала автівка патрульної поліції, але, як ми розуміємо, вони не звернули увагу на маленького хлопчика, який серед темної ночі знаходився на самоті.
Дуже гірко розуміти, що життя однієї маленької дитини для значної частини суспільства зовсім неважливе, навіть враховуючи, що деякі з них обов’язково мають захищати (маємо на увазі службу у справах дітей та поліцію).
Не будьте байдужими, адже один лише добрий вчинок, один небайдужий погляд і жест – і ви врятуєте життя людині!
