Херсонська єврейська спільнота згадує сумні роковини Холокосту

Дата обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого концтабору смерті Аушвіц-Біркенау поблизу Освенціма (Польща).

У 2005 році саме Україна стала однією з країн-ініціаторів резолюції ООН щодо відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.

У Херсоні на початок ІІ світової війни мешкало понад 15 тис. євреїв, до них за лічені місяці від червня 1941 року додалися й біженці з західних кордонів республіки. Утім, спокою втеча до нашого міста їм не принесла: німецька армія вже 19 серпня 1941 р. увійшла в Херсон.
Отож і в нас, я к і в більшості окупованих міст, зявилися і жовті зірки Давида на одязі херсонських євреїв, і гетто за вул. Форштадською (Свердлова, за Панкратівським мостом), і знущання, і масові вбивства. За офіційними радянськими хроніками, за час з 19. 08. 1941 по 13. 03. 1944 було розстріляно та закатовано близько 17 тис. херсонців, з яких, за загальним підразунками, 12 тисяч - саме євреї. Серед них були досить відомі в місті постаті - лікарі Коган, Айзеншток, Хасін, Баумгольц, вчителі та учені.
Загалом на території України  в ті роки загинуло близько 2,5 млн. євреїв.

Старожили колись свідчили: там, де не було місця заздрості багатству, суспільному cтатусу, розуму, де не мали місця прояви ксенофобії та антисемітизму, там сотні й навіть тисячі єврейських дітей були врятовані українцями.  Доволі толерантним, у порівнянні з певними регіонами України, показав себе у ті роки й Херсон.
Отож, у день пам'яті, не варт забувати, як легко можна нацькувати представників однієї національності на представників іншої. Варто залишатися громадянами однієї країни й людьми, попри все.
Такі суворі екзамени історії не варто перескладати.