На Херсонщині замислилися над незавидною долею «чесного» хліба
Держстат запевняє: українці стали менше їсти хліба. Можливо, що й так, з огляду на купівельну спроможність населення, що зменшується з року в рік. Та легальні хлібопекарі вносять в статистику істотну поправку: показники споживання продукту №1 були би більшими, якби не засилля пекарень, що працюють в «тіні», не показують реальні обсяги й годують людей хлібами сумнівної якості.
Працювати на совість – собі у збиток.
Ринок хлібопекарів на Херсонщині останнім часом лихоманить. А це офіційно 57 борошномельних підприємств та хлібозаводів, що виробляють майже 75 тисяч тонн борошняної продукції на рік. Та скільки насправді тих, хто пече хліб на продаж - гадають легальні хлібопекарі, не знає напевне і влада.
Закон бізнесу: більше виробив валового продукту – більше отримав прибутку - більше потрапило в державну казну. Та хоча з високих і не дуже трибун, постійно нам говорять про наповнення бюджету, але за створення реєстру хлібопідприємств, а відтак можливості вимагати від усіх виробників чесно сплачувати податки, в області руки так і не дійшли. Через це менше заробляють, тож і відраховують до бюджету, легальні підприємства.
Та й, власне, заробляти в нас нелегко. Хто візьметься конкурувати з підприємством, яке ховає доходи, не показує реальну кількість працівників чи відраховує мінімалку?
А в кого менші затрати на виробництво, той і ціну на свій товар може виставити нижчу. Начебто, це вигідно, нам, споживачам? На перший погляд. Та легальні підприємства, на відміну від нелегалів, виробляють реальний валовий продукт, приводять у відповідність із санітарними нормами свої виробництва, офіційно оформлюють працівників, які годують сім»ї – купівельна спроможність населення від цього лише зростає. Від того, що один вкрав чи приховав, заможно жити всі не будуть.
Ще одна напасть – хлібовиробники з інших областей. Свою продукцію везуть підприємці Запорізької, Миколаївської, Дніпропетровської та Одеської областей. Пропонують її за явно демпінговими цінами не лише в магазинах, а й на тендерах. Часто торги виграють. Адже лікарні, школи та дитсадки обмежені в фінансуванні. «Візьмемо тендер Каховського відділу освіти. Приймала участь в торгах приватна пекарня «Фарат», зареєстрована в Одесі. Звідти ж подані всі документи. Діти в дитсадку і школі їдять хліб, який везеться за 200-300 кілометрів. Як об 8 ранку з Одеси до Нової Каховки можна привезти свіжих хліб? Далі – довідка фірми про наявність правників відповідної кваліфікації: директор, технолог, вантажник, 2 водія автотранспортних засоби. А де ж пекарі та всі інші?» - оприлюднили хлібопекарі на спільному засіданні із чиновниками в облдержадміністрації.
Про нездоровий конкурентний ринок цієї галузі говорять давно. Лише на тендерах хлібопекарські підприємства вже втратили більш ніж 10% замовлень. Хоча у самих достатньо потужностей, аби забезпечити область власним хлібом.
Місцеві, теж не відстають.
Пішли далі й херсонські недобросовісні хлібопекарні та вже освоюють бюджетний канал продажу. Багатьом з них також вдається вигравати тендери, пропонуючи дешеву продукцію. Та чи дотримуються при цьому законодавчих і санітарних норм, достеменно невідомо. Не ясно і те, чи всі з них мають лабораторії для перевірки якості продукції. А якщо й мають, то чи відповідають вони вимогам?
Наприклад, приватна фірма «Цісовська» с.Райське Н.Каховка – випускає власну продукцію та є активним учасником місцевих тендерів. Чин-чином, 27.04.2015 року ДП «Херсонстандартметрологія» видало підприємству свідоцтво про атестацію лабораторії. Читаємо вже інший документ, виданий в Н.Каховці: про санітарно-епідеміологічне обстеження даного об’єкта. З’ясувалося, лабораторія тісниться на 7 квадратних метрах – така собі кухня у занедбаній «хрущовці». Як можна на такій площі розмістити все необхідне обладнання? Тим паче, що окрім хліба, підприємство випускає ще й кондитерські вироби. Як повідомили в «Херсонстандартметрології», посадовець, що видавав дозвіл, вже не працює. Але ж лабораторія-то діє!
Нелегальний хлібопекар: один пишемо – два в умі.
Ринок хліба можна продемонструвати наочно. Для цього у одному з магазинів Нової Каховки беремо навздогад хліб-кирпичик традиційного виробника. На етикетці вказана його вага 600 грамів і ціна 8,15 грн. Заходимо в тому ж місті в супермаркет «Торба», купуємо подібний кирпичик фірми «Ася». На етикетці лише ціна – 6,50 грн. Продавець переконує хліб: завважує ті ж самі 600 грамів. Та як кажуть, довіряй, але перевіряй. Переважує обидва хліба: перші виробники – не обманули, «Ася» ошукала нас десь грамів на 140. І це на кожній хлібині – порахуйте, чи зекономили?
Як було оприлюднено на тому ж засідання пекарів в ОДА, на даному підприємстві зареєстровано 1 особу. Тож чи все гаразд у «Асі» із законом – питання до контролюючих органів. До речі, Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету уже зацікавилося роботою фірми «Ася» з Нової Каховки. Хотілося сподіватися, що й інші перевіряльники не залишаться осторонь. Хоча би, стосовно розміщення на жвавих загазованих перехрестях її хлібних будок.
А скільки таких «Ась» годують нас невідомо де і ким виробленим?
Хто відповість за неякісний хліб?
Є дні новини - добра і погана. Добра полягає в тому, що хлібобулочна продукція, вироблена на легальному підприємстві, проходить перевірку на кожному етапі. І, навіть, якщо припустити, що можливі її відхилення від норми, то є змога провести ряд перевірок згідно із законодавством. Будь-яка скарга споживача, подана до Держспоживслужби області буде направлена до Києва, аби отримати дозвіл і обстежити хлібозавод - така процедура, після накладення мораторію на перевірки.
Так традиційно склалося, що до тих, хто чесно працює і прискіплива увага з боку контролюючих органів. Тож і бюджет, на усунення будь-яких технічних чи санітарних негараздів, підприємства залишають чималенький. Виграє від такого строгого контролю, найперше, споживач. Адже продукцію може вживати, не турбуючись за своє здоров’я. А ось ситуація із маленькими хлібофірмочками скрита під «сімома замками». Тож тепер до другої поганої новини. Як говорив один відомий політик: немає людини – немає проблеми. Справді, до кого йти перевіряти, якщо за документами виробництва не існує – спитати ні з кого. Тож, отак, без зайвих клопотів і виснажливого оформлення документів, можна відкрити удома, в сараї, свій міні-пекарський заводик – і штампуй хліб тоннами. І нічого, що ти отой хліб випікав немитими руками - ніяка перевірка тобі не загрожує. Бо в законному полі тебе, начебто, і немає. Та й перевіряльники не поспішають виходити стосовне тебе з якимись ініціативами - їм менше роботи, тобі – ніякого клопоту. А те, що можуть вони виникнути у людей, які їли той хліб чи булку сумнівної якості випечену тобою, то вже проблеми тих, хто їх вживав.
Тож, шановні споживачі, давайте робити свій усвідомлений вибір самостійно і прискіпливо приглядатися, де купуємо і що споживаємо. Наше здоров’я, схоже, у наших руках.
Ми кажемо, що патріоти.
Херсонщині пора цього вчитися – не ділі. Одними лозунгами вже нікого не проймеш. Давайте судити не по гаслам, а по ділам. Візьмемо нашу сусідку – південну Пальміру. Херсонський хлібзавод, чий хліб споживаємо щодня, надумав розширити ринок збуту та поїхав до Одеси – запропонувати свій товар. Заїхали в один магазин, зайшли в інший супермаркет. І що б ви думали - одесити відмовили нашим хлібопекарям. Відповідь супроводили своїм неперевершеним колоритом: «И шо вы думаєте, если у нас нет какого-то товара, что мы своим не скажем и, что они нам не сделают?».
А знаєте, і зроблять, і спечуть усе, що попросять, а одесити, в знак поваги до своїх – усе місцеве розкуплять. Що і сказати, - патріоти. Найперше, тієї землі, яку вважають своєю домівкою та один одного. А хто ж тоді ми?
Офіційна влада зреагувала.
Принаймні, пообіцяла поступово створити реєстр усіх – і малих, і великих хлібопекарських підприємств області. Можливо, тоді й недалеко до перевірок – прошерстять пекарський ринок густим гребінцем? Чи дослухається ще до одного прохання хлібопекарів: змінити умови тендерів місцевих бюджетних установ на закупівлю хліба та встановити мінімальний час доставки випічки від виробника до споживача,- буде видно згодом. Та наші сусіди вже поставили заслін для віддалених постачальників – їхні пропозиції на тендерах вони відхиляють.
У будь-якому випадку херсонські пекарі свою справу робитимуть і надалі. Будуть на нашому столі і духмяний хліб, і ароматна випічка. Адже що може бути смачніше і привабливіше за незабутній запах свіжої натуральної випічки? Ну, хіба що її смак на кінчику язика, який повертає в солодкий і незабутній світ дитинства. І якщо щоденні клопоти, не дозволяють священнодіяти на кухні, завжди можна забігти в магазин і купити щось надзвичайно смачне - від наших хлібопекарів і кулінарів.
інформація стороннього джерела
