Молочні кооперативи та сімейні ферми сприятимуть виходу молочної продукції на міжнародний ринок
В Україні набирає обертів рух по кооперуванню виробників молока – цей спосіб організації сільгоспвиробництва експерти вважають виходом із тої ситуації, що склалася в молочній галузі. Яким шляхом піде молочарство Херсонщини і яку підтримку надаватиме область розповів директор Департаменту агропромислового розвитку ХОДА Олександр Паливода.
Сумна статистика молочної галузі
За офіційною статистикою в області спостерігається поступове зменшення кількості великої рогатої худоби: за рік – з жовтня 2016 по жовтень 2017 року – кількість корів по області зменшилась з 69,9 до 68,5 тисяч голів у всіх категоріях господарств. За дев’ять місяців поточного року в області було вироблено 228,4 тисяч тонн молока – це на 5,6 тис. тонн менше, ніж за аналогічний період минулого року. Але Є і позитивні цифри – по сільськогосподарських підприємствах за 3 квартали 2017 року вироблення молока збільшилось –до 31,9 тис. тонн порівняно із 31,3 за аналогічний період 2016 року.
«Відсутність державної підтримки, низькі закупівельні ціни на молоко та брак кормової бази – все це суттєво вплинуло на зменшення поголів’я худоби», - констатує Олександр Паливода.
Виробництво молока у одноосібних господарствах – це глухий кут
Сьогодні левова доля виробництва молока в області припадає на приватний сектор, але, як вважає Паливода, ситуація має змінитися протягом найближчих років – цьому сприятиме цілий ряд факторів.
«Ми поступово інтегруємось в Європу, приймаючи європейські вимоги та стандарти до всієї продукції, в тому числі до якості молочної продукції. Ті стандарти, точніше їх відсутність, що були раніше, вже не задовольняють виробників, які закупають молоко для переробки. Сучасні переробні підприємства активно впроваджують сертифікацію продукції за схемами HACCP, ISO, Global GAP, тому для молока, яке вони беруть на переробку теж висуваються певні вимоги», - говорить Паливода.
Він звертає увагу, що особисті господарства, де сім’я утримує одну-дві корови, в принципі не можуть дати продукцію відповідної якості, адже молоко, здоєне вручну у відро, завжди буде бактеріально забрудненим, на відміну від молока, отриманого на фермах, облаштованих доїльними апаратами, системою охолодження та іншим обладнанням.
Інший фактор, через який виробництво молока в приватному секторі згортатиметься, – прибутковість. І тут є цікава деталь. Поняття «оптова ціна», до якого ми звикли, розуміється так: чим більше партія продукції, тим нижче вартість за одиницю. В молочарській галузі все навпаки. Чим більша партія молока – тим більшу ціну за літр готові сплачувати заготівельники. Переробні підприємства зацікавлені у придбанні великої кількості молока в одному місці і готові сплачувати за це вищу ціну.
«Перекупники, що їздять від села до села, збираючи в «приватників» молоко, мають якось перекривати свої логістичні затрати, тому вони пропонують приватним власникам корів зовсім невисоку ціну, що робить одноосібне виробництво молока практично невигідним», – зазначає директор Департаменту АПР.
Проблема вирішується об’єднанням
Складається загальна картина, де повернення до великих гуртів худоби, що були в кожному колгоспі, навряд чи можливе, але й виробництво молока одноосібниками – шлях в нікуди. Вихід з даної ситуації – у створенні невеликих сімейних ферм та молочних кооперативів.
«Нещодавно в селі Олексіїївка Голопристанського району відбулося урочисте відкриття інноваційної сімейної ферми на 20 корів. На перший погляд, 300 літрів на день - невелика потужність в масштабах області, але це вже 27-ма сімейна ферма, відкрита на Херсонщині. Коли таких ферм буде сотні – це докорінно змінить ситуацію», – вважає Паливода.
Цю економічну модель – створення великої кількості невеликих сімейних ферм, які б об’єднувались навколо одного потужного переробного підприємства, директор Департаменту вважає найкращим рішенням для відродження молочарської галузі.
«Середньостатистична сільська родина, яка об’єднає свої кілька паїв, вже матиме достатню кормову базу для утримання такої невеликої ферми. Маючи сучасне обладнання, вона може розраховувати на стабільний прибуток за рахунок гарантованого збуту по хорошій ціні на переробне підприємство. З обладнанням і збутом, виробництво молока - вже не кустарний одноосібний промисел – це бізнес. Така організація виробництва має одразу кілька переваг - вирішується питання працевлаштованості населення, до бюджету сплачуються податки, споживач отримує безпечну продукцію, а родина отримує хороший прибуток», - говорить Паливода.
За його словами, ефективним також є об’єднання власників корів чи сімейних ферм в молочні кооперативи, які мають змогу організовувати замкнутий цикл виробництва, здійснювати по оптовим цінам закупівлю необхідних матеріалів, надавати супровід технологічного процесу та фінансову підтримку а найголовніше – формувати великі партії для збуту продукції по високій ціні.
Партнерство заради процвітання
Створення сучасної сімейної ферми вимагає капіталовкладень. І тут на допомогу приходять різні програми підтримки. Приміром, сімейна ферма, відкрита в Олексіївці, отримала частину підтримки від компанії «Данон Екосистем», яка співфінансує проект створення сімейних ферм разом із канадським грантовим проектом. Слід зазначити, що співфінансування в рамках різних програм надається не у вигляді коштів – програми передбачають оплату за придбання обладнання, тварин, реконструкцію приміщень, також за умовами проекту не менше 50% коштів має становити участь самої родини.
«Я мав розмову з представниками «Данону», які готові в рамках цієї ж програми наступного року співфінансувати відкриття ще 17 сімейних молочних ферм у Херсонській області. Вважаю, що такі важливі проекти мають отримувати допомогу з обласного бюджету. Ми винесемо на розгляд обласної ради проект на 2018 рік, який передбачає виділення 2 млн гривень на програми співфінансування створення молочних сімейних ферм – це близько 10% від загальної вартості цього річного проекту, і будемо захищати цей проект», - говорить Олександр Паливода.
Як зазначає директор Департаменту, тваринництво – є важливою галуззю агросектору, вона вимагає більшу кількість працівників, створюючи робочі місця, навколо розвиненої галузі тваринництва активно розвивається переробний напрямок та виробництво кормів. Тому створення малих сімейних ферм не тільки дасть поштовх для розвитку молочарської галузі, але й сприятиме загальному підйому економіки Херсонщини.
